Серце до серця, рука до руки,-
Будемо разом за Господом йти,
Ми – Твої вівці, ти – наш Господь!
Ну а разом ми – Божий народ!
Хто наречена Ісуса Христа!
Звісно, «Дар Божий» - церква Твоя,
Хто Твоя армія, радість небес,-
Тіло Господнє, повне чудес!
Зцілення там і мудрість Творця,
Слава Твоя, що не має кінця,
Там Твоя милість і Божа любов,
Там очищає Спасителя кров!
Там здобуваєм характер Христа,
Там подароване інше буття,
Кожен потрібен – старий і малий,
Кожен там рідний і дорогий.
Дякуєм, Боже, що дав нам сім’ю,
Дякуєм, Отче, за вірність Твою,
Дякуєм дуже, що прощення дав,
Для перемоги усіх згуртував!
Будем радіти кожен наш день,
Будем співати для Тебе пісень,
Будем виконувать волю Христа,
А попереду – вічне життя!
Комментарий автора: Цей вірш про мою церкву "Божий дар", де я можу служити, любити своїх братів та сестер, пізнавати характер Христа, змінюватись. Дякую Господу за мою церкву!
Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 5151 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Сказка для деда - Николай Погребняк Попросила меня внучка: "Деда, расскажи мне такую сказку, чтобы совсем-совсем новая была".
Ладно, сочиню тебе сказку, - согласился я. Чего, думаю, в этом сложного? сначала "жили-были", а потом пусть герои что-нибудь волшебное сделают - вот и вся сказка.
Согласился. А с чего начать, не могу придумать, да и о чём будет сказка, тоже никак не решу. Сяду-ка я у окошка, подожду вдохновения, а потом возьмусь за работу. Жду, жду. Не приходит вдохновение.
